Janice Montouliu 11 mai, 20:31 Signaler
Bonsoir mon cher Athanase. VOICI MA TRADUCTION DE TES MERVEILLEUX POÉMES!
CINCO POEMAS DE ESMERALDA
1.
En tu mano desnuda,
la tarde es pura como el pensamiento
de un viejo sabio taoísta.
Sobre tu vestido blanco,
La hora canta con la voz
Esmeralda de la hierba
y las cigarras.
2.
El tren que parte,
tu pequeño pañuelo blanco
y toda la tristeza de tu corazón
que se lanza
a la conquista de los bosquecillos de lágrimas.
Viejo amigo enamorado
de la belleza de las palabras,
de los precipicios de las estrofas,
y las cimas de los poemas
en la claridad del cielo.
3.
En el verde silencio de los prados,
escuchas la voz
de tu tierno corazón:
Hermano, sonríe a las hermosas margaritas,
a las hierbas que las acompañan dulcemente,
a las mariposas vellosas y a las abejas de oro
que van y vienen
de un reino a otro.
4.
El sonido divinamente sonoro de una campana de iglesia
rápido, libre, azul, alegre
a través del valle florido y las colinas cubiertas de pinos.
Los corazones conmovidos lo acogen
sobre las galerías de las mil flores.
Vocales de sol, consonantes de cometas,
el poema sereno, llega en la tarde.
5.
Desde lo alto del balcón
admiro el cielo nocturno,
extiendo las manos para recoger
un bouquet malva de estrellas.
¿ Pero a quién se lo ofrecería?
¿ A quién?
Después de tanto tiempo
nadie viene a visitar
m i vieja casa.
Athanase Vantchev de Thracy
jeudi 12 mai 2011
lundi 2 mai 2011
CINQ POEMES D'EMERAUDE
CINQ POÈMES D’ÉMERAUDE
1.
Dans ta main nue,
Le soir est pur comme la pensée
D’un vieux sage taoïste.
Sur ta robe blanche,
L’heure chante avec la voix
Emeraude de l’herbe
Et des cigales.
2.
Le train qui part,
Ton petit mouchoir blanc
Et toute la tristesse de ton cœur
Qui s’élance
A la conquête des bosquets de larmes.
Vieil ami épris
De la beauté des mots,
Des précipices des strophes,
Des cimes des poèmes
A la clarté d’azur.
3.
Dans le vert silence des prairies,
Tu entends la voix
De ton cœur aimant :
Frère, souris aux gracieuses marguerites,
Aux herbes qui leur tiennent douce compagnie,
Aux papillons duveteux et aux abeilles d’or
Qui vont et viennent
D’un royaume l’autre.
4.
Le son divinement sonore d’une cloche d’église
Court, libre, bleu, joyeux
A travers la vallée fleurie et les collines couvertes de pins.
Des cœurs émus l’accueillent
Sur les vérandas aux mille fleurs.
Voyelles de soleil, consonnes de comètes,
Poème serein, arrive le soir.
5.
Du haut du balcon
J’admire le ciel nocturne,
Je tends les mains pour cueillir
Un mauve bouquet d’étoiles.
Mais à qui l’offrirais-je ?
A qui ?
Depuis si longtemps
Personne ne vient plus visiter
Ma vieille maison.
Athanase Vantchev de Thracy
1.
Dans ta main nue,
Le soir est pur comme la pensée
D’un vieux sage taoïste.
Sur ta robe blanche,
L’heure chante avec la voix
Emeraude de l’herbe
Et des cigales.
2.
Le train qui part,
Ton petit mouchoir blanc
Et toute la tristesse de ton cœur
Qui s’élance
A la conquête des bosquets de larmes.
Vieil ami épris
De la beauté des mots,
Des précipices des strophes,
Des cimes des poèmes
A la clarté d’azur.
3.
Dans le vert silence des prairies,
Tu entends la voix
De ton cœur aimant :
Frère, souris aux gracieuses marguerites,
Aux herbes qui leur tiennent douce compagnie,
Aux papillons duveteux et aux abeilles d’or
Qui vont et viennent
D’un royaume l’autre.
4.
Le son divinement sonore d’une cloche d’église
Court, libre, bleu, joyeux
A travers la vallée fleurie et les collines couvertes de pins.
Des cœurs émus l’accueillent
Sur les vérandas aux mille fleurs.
Voyelles de soleil, consonnes de comètes,
Poème serein, arrive le soir.
5.
Du haut du balcon
J’admire le ciel nocturne,
Je tends les mains pour cueillir
Un mauve bouquet d’étoiles.
Mais à qui l’offrirais-je ?
A qui ?
Depuis si longtemps
Personne ne vient plus visiter
Ma vieille maison.
Athanase Vantchev de Thracy
dimanche 1 mai 2011
RADKO RADKOV (en ukrainien)
Атанас Ванчев де Трасі
ПАМ'ЯТІ РАДКО РАДКОВА
Такий Час. Він завойовує нашу довіру, краде
Нашу молодість, наші радості й усе, що ми маємо,
І відплачує нам лише жменею землі та пилу.
Сер Волтер Ралег
Я звертаюсь до тебе,
Поро, огорнута сумом,
Чиста поро,
Коли пощезали всі наші надії,
Всі наші мрії!
Я благаю тебе,
Світла поро,
Така мила моєму другу,
Утіш мене
Тепер, коли вода не тече більше
В блиску його слів
І світ
Став світом без світла!
О легкий вітре,
Здмухни своїм поривом пил,
Що покрив
Щасливі дні моєї пам'яті!
Прийди, античне дихання ангелів, що не мають віку,
Хай розквітнуть білі троянди
На землі, що прихистила у своєму ласкавому теплі
Світлого співця вічності!
Примітка:
Сер Волтер Ралег (1552–1618) – письменник, поет, англійський офіцер і дослідник,
якому відрубали голову 29 жовтня 1618 року в Лондоні.
Traduit en ukrainien par Sergey Cushko
ПАМ'ЯТІ РАДКО РАДКОВА
Такий Час. Він завойовує нашу довіру, краде
Нашу молодість, наші радості й усе, що ми маємо,
І відплачує нам лише жменею землі та пилу.
Сер Волтер Ралег
Я звертаюсь до тебе,
Поро, огорнута сумом,
Чиста поро,
Коли пощезали всі наші надії,
Всі наші мрії!
Я благаю тебе,
Світла поро,
Така мила моєму другу,
Утіш мене
Тепер, коли вода не тече більше
В блиску його слів
І світ
Став світом без світла!
О легкий вітре,
Здмухни своїм поривом пил,
Що покрив
Щасливі дні моєї пам'яті!
Прийди, античне дихання ангелів, що не мають віку,
Хай розквітнуть білі троянди
На землі, що прихистила у своєму ласкавому теплі
Світлого співця вічності!
Примітка:
Сер Волтер Ралег (1552–1618) – письменник, поет, англійський офіцер і дослідник,
якому відрубали голову 29 жовтня 1618 року в Лондоні.
Traduit en ukrainien par Sergey Cushko
Inscription à :
Articles (Atom)
